Публікація: Архив ЮЗР, Ч.1, Т.4, с.571-572.
In decanatu Smotrycensi (mutaverunt ritus 13).
Admodum reverendus Bielański, decanus, collecta fideliter a parochis retulit:
1. Quod in oppido Smotrycz plurimi reperiantur homines, qui fuerunt rutheni et ab annis 40, 30, 20 et infra latinum ritum amplexi. Recenter autem mutarunt ritum nativum graecum: Jacobus Rohatyński, Catharina Misiewiczowa, generosa Mikołajowska ex persuasione patrum Dominicanorum Smotrycensium, praecipue patris Rosnowicz, prioris, qui etiam praedictam viduam, immediate ante nuptias ad amplectendum ritum latinum persuasam et admissam, matrimonio copulavit. Item Lucas Partycki et Sophia, soror ejus, in villa Czercze; tres sorores Rozborzezanki vocatae, Hyacinti Komarnicki tres filii, filia Joannis Szczorski in villa Tyszołówka; Theodorus Łyszenko in villa Korapczykowa.
2. Quod praefati patres Dominicani Smotrycenses Andreae Honder, rutheni, quatuor filias sine ulla necessitate ritu latino baptisarunt, fine; ut in post eundem sequerentur ritum. Similiter reverendus Skoczyński, commendarius Czerczecensis, unam filiam matris ruthenae baptisavit et mortuam sepelivit.
3. Suprafatus pater Rosnowicz, prior Smotrycensis, acceptis ab hebraeis Smotrycensibus muneribus, eisdem permittere solebat, ut sibi ad obsequia in synagoga eorum die judicii festo, ruthenos et non latinos conducerent; de praefata ignominia et in ritus contemptum vergente concessione parocho rutheno quaerulanti respondit: "id omino Judaeis necessarium esse, cum illis ea die nihil sit licitum in manus accipiendum".
4. Iidem patres Dominicani Smotrycenses tum et admodum reverendus Matuszewski, praepositus Czerczecensis, quoties festa Paschatis ruthenorumcum latinis non simul coincidunt, pulsum campanarum diebus veneris et sabbatho sancto juxta incidentiam kalendarii latini prohibent et impediunt. Et quamvis aliquando parochi rutheni, propter bonam harmoniam conniventer se habentes, a pulsu suprafatis diebus campanarum in ecclesiis suis abstineverint, incidentibus nihilominus iisdem diebus juxta kalendarium vetus, parem harmoniae vicissitudinem non receperunt, cum imo ipsi in suis latinis ecclesiis, etiam absque ulla necessitate praedictis diebus campanas pulsari jubebant, vulgum scandalisantes, quod acsi non eadem apud ruthenos memoria crucifixionis et mortis Christi Salvatoris peragatur, quae apud latinos peragi solet.
5.Praedictus admodum reverendus Matuszewski, praepositus Czerczecensis, demortuum apud se famulum ritus graeci L. U. sine ulla proprii parochi rutheni requisitione, quin potius in contemptum ejus, in cementerio suo sepelevit.
6. Idem admodum reverendus praepositus Czerczecensis campum, ab immemorabili ad ecclesiam ruthenam spectantem, per parochum ruthenum jam coaratum, privata authoritate et praepotentia sua a praedicto parocho ademit et subdito suo conseminandum tradidit.
7. Praedictus illustrissimus olim Dębowski, episcopus Camenecensis, per omne tempus tenutae bonorum Czercze, decimam apiariam ex apisterio ecclesiastico, pro necessitatibus ecclesiae conservato, ad curiam et commodum suum accipere jubebat.
8. Illustrissimus Orański, suffraganeus Camenecensis, itinerans et in caupona villae patrum societatis Jesu prope Cameneccum prandens, contra decentiam status et dignitatis suae episcopalis non sine evidenti in ritum graecum contumelia, formam baptismatis, in graeca ecclesia adhiberi statutam, irrisorie cribrabat, cum scandalo plurimorum Christi fidelium, in eadem caupona protunc reperibilium.
9. Quod in villa Czarna dominus Lisowski, gubernator, fere omni die dominico et festo tempore, praesertim authumnali, ruthenos, non indulto eis modico tempore audiendi missam, ad venandum pellere solitus erat. Et tempore frugum collectionis iisdem diebus festis de praecepto ad operas illicitas sibi peragendas compellebat.
Перклад:
У Смотрицькому деканаті (змінили обряд 13).
Вельмипреподобний Белянський, декан, вірно зібравши [відомості] від парохів, доповів:
Що в містечку Смотрич знаходиться дуже багато людей, які були русинами і протягом 40, 30, 20 і менше років прийняли латинський обряд. Останнім часом змінили рідний грецький обряд: Яків Рогатинський, Катерина Місевичова, шляхетнонароджена Міколаєвська за переконанням отців-домініканців смотрицьких, особливо отця Росновича, пріора, який також згадану вдову, безпосередньо перед шлюбом переконану і допущену до прийняття латинського обряду, поєднав шлюбом. Також Лукаш Партицький та Софія, сестра його, у селі Черче; три сестри, звані Розборзежанками, троє синів Гіацинта Комарницького, донька Івана Щечорського у селі Тишолівка; Теодор Лисенко у селі Корапчикова.
Що вищезгадані отці-домініканці смотрицькі чотирьох доньок Андрія Гондера, русина, без жодної потреби охрестили в латинському обряді з тією метою, щоб надалі вони дотримувалися того самого обряду. Подібно вельмипреподобний Скочинський, комендарій черчецький, одну доньку матері-русинки охрестив і після смерті поховав.
Вищезгаданий отець Роснович, пріор смотрицький, приймаючи від смотрицьких євреїв дарунки, мав звичай дозволяти їм, щоб вони для послуг у своїй синагозі в день судного свята наймали русинів та не-латинників; на скаргу руського пароха про згадану ганьбу та поступку, що веде до зневаги обряду, він відповів: «це цілком необхідно євреям, оскільки їм у той день нічого не дозволено брати до рук».
Ті ж отці-домініканці смотрицькі, а також вельмипреподобний Матушевський, настоятель черчецький, щоразу, коли свята Великодня у русинів не збігаються в часі з латинськими, забороняють і перешкоджають дзвонити у дзвони в п'ятницю та Велику суботу згідно з латинським календарем. І хоча іноді руські парохи, заради доброї злагоди поводячись поблажливо, утримувалися від дзвоніння у згадані дні у своїх церквах, проте, коли ці дні наставали за старим календарем, вони не отримували взаємної злагоди, бо ті [латинники] у своїх латинських костелах навіть без жодної потреби наказували дзвонити у згадані дні, скандалізуючи простий люд, ніби у русинів не так само вшановується пам'ять розп'яття та смерті Христа Спасителя, як це зазвичай робиться у латинників.
Згаданий вельмипреподобний Матушевський, настоятель черчецький, померлого у нього слугу грецького обряду Л. У. без жодної вимоги власного руського пароха, а навпаки — на зневагу йому, поховав на своєму цвинтарі.
Той самий вельмипреподобний настоятель черчецький поле, що з незапам'ятних часів належало руській церкві і вже було зоране руським парохом, своєю приватною владою та всевладдям у згаданого пароха відібрав і віддав своєму підданому для засівання.
Згаданий найясніший покійний Дембовський, єпископ Кам'янецький, протягом усього часу володіння маєтком Черче наказував забирати до свого двору та на власну користь бджолину десятину з церковної пасіки, що утримувалася для потреб церкви.
Найясніший Оранський, суфраган Кам'янецький, подорожуючи і обідаючи в корчмі села отців Товариства Ісуса поблизу Кам'янця, всупереч добропристойності свого стану та єпископської гідності, не без очевидної образи грецького обряду, глузливо перекручував форму хрещення, встановлену для вжитку в грецькій церкві, чим викликав скандал у багатьох вірних християн, які на той час перебували в тій самій корчмі.
Що в селі Чорна пан Лісовський, управитель, майже кожної неділі та у святковий час, особливо восени, мав звичай гнати русинів на полювання, не даючи їм навіть короткого часу, щоб вислухати службу. А в час збору врожаю у ті ж святкові дні, які слід було вшановувати, примушував їх до виконання незаконних робіт на свою користь.
Немає коментарів:
Дописати коментар