Містечко Смотрич, розташоване на Поділлі, відігравало важливу роль у системі оборони південних кордонів Речі Посполитої. Завдяки вигідному розташуванню на високих берегах річки Смотрич, воно слугувало укріпленим пунктом проти татарських нападів, які регулярно загрожували цим землям у XІV-XVII століттях. У місті функціонували оборонні споруди, а його економічний розвиток сприяв посиленню ролі регіону в системі маєтностей шляхетських родів.
Одним із найвпливовіших магнатів, пов’язаних зі Смотричем, був Ян Потоцький (бл. 1550—1611) – державний і військовий діяч Речі Посполитої. Він походив із знаного роду Потоцьких гербу "Пилява", які володіли багатьма землями на Поділлі. Потоцький зробив блискучу кар’єру, обіймаючи посади кам'янецького старости, воєводи брацлавського та генерального старости Поділля. Відзначився активною участю у військових кампаніях проти татар і турків, а також у будівництві оборонних споруд, зокрема Летичівської фортеці (Летичів, сучасна Хмельницька область).
Значні кошти, витрачені Потоцьким на зміцнення цієї фортеці, стали причиною надання йому королівських грамот у 1607 і 1609 роках, які гарантували йому володіння містечком Смотрич і низкою сіл як компенсацію за витрати.
Перша грамота, видана 15 травня 1607 року королем Сигізмундом III Вазою, підтверджує, що Ян Потоцький витратив 12 000 польських флоренів на будівництво Летичівської фортеці. Оскільки ці витрати не були відшкодовані грошима, король ухвалив рішення передати йому містечко Смотрич і 14 навколишніх сіл у Подільському воєводстві.
Цей документ визначає, зокрема, що Потоцький отримує Смотрич та прилеглі села у володіння як компенсацію за витрати; він може утримувати їх, доки не буде повернута повна сума; він не має права погіршувати економічний стан маєтностей: має підтримувати будівлі, не надмірно обтяжувати селян повинностями та дотримуватися прав корони, держави та католицької церкви.
Однак у грамоті не зазначено чіткого терміну володіння, що залишало питання відкритим на майбутнє.
Друга грамота, датована 28 лютого 1609 року, є розширенням і уточненням попередньої. Вона підтверджує ті ж 12 000 флоренів витрат і надання Смотрича, але додає важливі зміни:
Визначається конкретний термін володіння – 50 років після смерті Потоцького.
Закріплюється спадкове право: володіння залишається за його нащадками або особами, які отримають його на законних підставах.
Король і його спадкоємці не мають права відібрати ці маєтності до завершення встановленого терміну.
До переліку сіл додається ще один населений пункт – Букни, розширюючи територію володінь.
Ця грамота остаточно визначила статус цих земель як тимчасового, але гарантованого володіння роду Потоцьких, яке триватиме протягом 50 років після смерті Яна Потоцького.
Грамоти 1607 і 1609 років відображають механізм винагороди магнатів за оборонну службу в Речі Посполитій. Замість того щоб компенсувати витрати грошима, королівська влада передавала маєтності у тимчасове володіння, прибутки з яких слугували компенсацією.
Якщо в 1607 році Потоцький отримав Смотрич та прилеглі села без визначеного терміну, то грамота 1609 року оформила ці землі у володіння на 50 років після його смерті. Це забезпечувало економічну стабільність роду Потоцьких та гарантувало їм значні прибутки з подільських земель.
Таким чином, ці документи не лише закріплюють права конкретного магната, а й відображають систему земельної політики Речі Посполитої на початку XVII століття, коли корона використовувала земельні надання як засіб фінансування військових та оборонних потреб.
Додатки:
1. Варшава, 15 травня 1607 р. Король Сигізмунд ІІІ записує та дає у володіння Янові Потоцькому, старості Кам’янецькому, містечко Смотрич та села: Гричків, Олексинці, Рудка, Лясковиця, Трихове, Хортрихів, Олесничів, Юрченки або Лодинтиці, Попівці, Сцедрова, Копитинці, Роснівка...
Копія: AGAD, MK 151, f.171v-172;
Заголовок копіїста: Super oppido Smotricz et villis Hryczkow, Olexince etc. summa XII millium florenorum assicuratur Joanni Potocki. (Забезпечення Яну Потоцькому 12 тисяч флоренів на містечку Смотрич та селах: Грицьків, Олексинці і т.д.)
Sigismundus III, significamus, quod cum in presentibus regni comitiis nobis et universis regni ordinibus expositum et actu revisionis probatum esset generosum Joannem de Potok Potocki Camenecensis nostri capitanei magnam impensam in aedificam arcis Laticzoviesi fecisse.
Nos collando hoc illius erge Reipublice animo, ne etiam ipse hac in parte aliquod detrimentum patiatur, summam duodecim millium florenorum polonicalium, qua aliqua ex parte impensis per eum factis inderet, permittentibus et consentientibus universis regni ordinibus in bonis infrascriptis videlicet opido Smotricz villaque: Hryczkow, Olexince, Rudka, Liaskowica, Trychowce, Hortryssow, Olesniczow, Jurczenki alias Lodynticze, Popowce, Scodrowa, Suslowice, Kopytynce, Rossnowka, Ruchny in palatinatu Podoliae iacentum, ipsi […] comittiorum praesentium inscribendum et assecurandum esse duximus, inscribimusque et assecuramus presentibus litteris nostris.
Ita tamen ut praedictus generosus Joannes Potocki Camenecensis nostris capitaneus, bona sua s[a]cra omnia, cum omnibus illorum attinentiis et pertinentiis in summa praedicta teneat, habeat, possideat, successoreaque illius non prius bonis cedere tenebuntur, quam illis summa praefata duodecim millium florenorum in aedificationem praefata exposita et constitutione speciali in comnitiis presentibus assecurata integre persoluta fuerit promittimusque pro nobis et serenissimi successoribus nostris hanc summa assecurationem illi et successoribus illius nos ratam habitur. Tenebitur praetarea praedictus generosus Joannes Potocki condom.. eorundem bonorum meliorem reddere, aedificia ibidem sarta tecta conseruent, subditos insolitis non aggravare. Juribus nostris regalibus reipublice, ecclesiaque catholica salvis.
Datum Warsovie in comitiis regni generalibus die XV mensis maii, anno Domini MDCVII, regnorum nostrorum Polonie XX, Sueciae vero anno XII
* * *
Переклад
Ми, Сигізмунд III, повідомляємо, що на теперішньому вальному сеймі Королівства нам і всім становим представникам Корони було представлено і під час перегляду підтверджено, що шляхетний Ян Потоцький з Потока, наш кам'янецький староста, здійснив значні витрати на будівництво замку в Летичеві.
Ми, бажаючи належно оцінити його заслуги перед Річчю Посполитою та щоб він не зазнав через це жодних збитків, за згодою всіх станів Королівства вирішили закріпити за ним як забезпечення суму у дванадцять тисяч польських флоренів, яку він частково міг би покрити зі зроблених ним витрат. Для цього ми вписуємо та забезпечуємо цю суму на таких маєтностях: містечку Смотрич і селах Гричків, Олексинці, Рудка, Лясковиця, Трихівці, Гортрисів, Олесничів, Юрченки, також звані Лодинтичі, Попівці, Шкодрова, Сусловичі, Копитинці, Роснівка, Рухни, що розташовані в Подільському воєводстві.
При цьому зазначаємо, що шляхетний Ян Потоцький, наш кам'янецький староста, має володіти, утримувати та користуватися цими маєтностями разом з усіма їхніми належностями та приналежностями у зазначеній сумі. Його спадкоємці не будуть зобов’язані відмовлятися від цих маєтків, доки повна сума дванадцяти тисяч флоренів, витрачена на зазначене будівництво і підтверджена спеціальною постановою цього сейму, не буде йому повністю виплачена. Ми ж, від імені себе та наших найясніших наступників, обіцяємо гарантувати цю суму йому та його спадкоємцям.
Крім того, згаданий шляхетний Ян Потоцький зобов’язується утримувати ці маєтності в належному стані, забезпечувати догляд за будівлями, не обтяжувати підданих надмірними повинностями та зберігати недоторканими королівські, державні та католицької церкви права.
Дано у Варшаві на вальному сеймі Королівства 15 травня 1607 року, у двадцятому році нашого правління в Польщі та дванадцятому – у Швеції.
2. Варшава, 28 лютого 1609 р. Король Сиґізмунд ІІІ записує Янові Потоцькому, брацлавському воєводі, 12 тисяч злотих, які він використав для побудови летичівського замку, на маєтках: містечка Смотрич та інших селах Подільського воєводства, на термін 50 років
Копія: AGAD, MK 153, f.87v-88v;
Заголовок: Assecuratio summae duodecim millium florenorum super certis bonis magnifico palatino Braclaviensi ad extenuacionem 50 annorum datur.
Sigismundus etc. significamus etc. quod cum duodecem millium florenorum in aedifitionem arcis Lathyczouiensem per magnificum Joannem de Potok Potocki palatinum Braclauiensis generalemque Podoliae exposita et actu reuisionis probata constitutionibusque prebeis, tam millium sexcentessimi septimi quam millesime sexcentessimi noni annorum assecurata esset. Supplicareturque nobis, ut super eandem summam priuilegium ex cancellaria nostra extradere mandare bonaque super quibus summa prefata assecurari debet in illo nominare dignaremur.
Nos supplicationi predectae benigne annuen[..] collandato hoc erga Rembub. predicti magnifici palatini Braclauiensi animo, summam eandem duoodecim millium florenorum inhaerens prefatis regni constitutionibus eo nomine sancitis, iedem magnifico Braclauiensis palatinatum super bonis infrascriptis, videlicet: oppido Smotrycz, villisque: Hryczkow, Olexince, Rudka, Laskowica, Tryssowce, Hertrysow, Olesniczow, Jurczanki seu Łodyntyce, Popowce, Sczadrowa, Sustowice, Kopytynce, Rossnowka, Bukny in palatinatu Podoliae iacent ad extenuacionem videlicet decursum quinquaginta annorum se se continuo et immediate sequent, qui post mortem predicti magnifici palatini Braclauiensi, incipi et numerari debeat, consentientibus regni ordinibus inscribendam et assecurandam esse duximus, inscribimusque et assecuramus presentibus literis nostris. Quae quidem bona super specificata omnia ut idem magnificus Braclauiensis palatinus ad praesens vigore juris sui tenet, ita etiam et successores illique ad quos jus succcessoris legitime spectabit, eadem pleno jure cum omnibus agris, pratis, syluis, fluminibus, fructibus, prouentibus, obuentionibusque in gener universis tenebunt, habebunt, possidebunt ad annorum quinquaginta totalem et plenariam expirationem.
Promittimusque pro nobis et serenissimis successoribus nostris Poloniae regibus, quod successores predicti magnifici braclauiensi palatini ab usu et possessione pacifica bonorum supra specificatorum omnium ad decursum annorum quinquaginta non amovebimus, amovendi[..]e cui piam p[..]tatem dabimus, sed salvum et integrum jus ad spatui[..] temporis supra scripta ipsos conservabimus serenissimi successores nostri conservaabunt. Post expirationem vero annorem quinquaginta bona predicta ad nos vel successorum nostrorum dispositionem mu[..]da et libera devoluentur.
Juribus nostris regalibus etc, In cuius rei fidem etc. Datum Varsauiae in comitys regni generalibus, die [28?] mensis [februari?] anno Domini ur supra [1609]. Sigismundus rex.
* * *
Переклад
Сигізмунд і т.д., повідомляємо і т.д., що, оскільки сума дванадцяти тисяч флоренів, витрачена на будівництво замку в Летичеві вельможним Яном Потоцьким, воєводою брацлавським і генеральним старостою Поділля, була перевірена під час перегляду та підтверджена постановами як року 1607-го, так і 1609-го, і, оскільки було подано прохання до нас, щоб ми зволили наказати видати з нашої канцелярії привілей щодо цієї суми, а також визначити маєтності, на які вона має бути забезпечена,
ми, милостиво погоджуючись на зазначене прохання, визнаючи заслуги згаданого вельможного воєводи брацлавського перед Річчю Посполитою, підтверджуємо цю ж суму дванадцяти тисяч флоренів, згідно з постановами Корони, ухваленими щодо цього питання, і забезпечуємо її згаданому вельможному воєводі брацлавському на наступних маєтностях: містечку Смотрич та селах Гричків, Олексинці, Рудка, Лясковиця, Трисівці, Гортрисів, Олесничів, Юрченки або Лодинтичі, Попівці, Шкадрова, Сусловичі, Копитинці, Роснівка, Букни, що знаходяться в Подільському воєводстві.
Ці маєтності надаються на термін п’ятдесяти років, які будуть безперервно відраховуватися від моменту смерті згаданого високоповажного воєводи брацлавського. За згодою станів Корони ми вирішили вписати і забезпечити це право та підтверджуємо його цим нашим листом. Таким чином, згаданий воєвода брацлавський, як він тепер володіє цими маєтностями на законних підставах, так і надалі він і його законні спадкоємці, які матимуть право на наслідування, володітимуть, матимуть у своєму розпорядженні, користуватимуться й утримуватимуть їх повноправно, разом з усіма полями, луками, лісами, ріками, плодами, доходами та всіма іншими належностями загалом, до повного завершення терміну п’ятдесяти років.
Ми ж, від імені себе та наших найясніших наступників – королів Польщі, обіцяємо, що спадкоємці згаданого високоповажного воєводи брацлавського не будуть усунені від володіння й мирного користування зазначеними маєтностями протягом п’ятдесяти років, і ми не дамо жодній особі повноважень на їхнє відчуження, але будемо забезпечувати їм повне і непорушне право користування протягом зазначеного часу, що підтвердять і наші найясніші наступники.
По завершенні ж терміну п’ятдесяти років згадані маєтності вільно і безперешкодно повернуться до нас або до розпорядження наших наступників.
Королівські права і т.д. На підтвердження цього і т.д.
Дано у Варшаві на вальному сеймі Корони, дня [28?] місяця [лютого?] року Божого 1609.
Сигізмунд, король.
* * *
Текст, публікація
і переклад документів: ChatGPT;
Відредагував: Андрій Боровський
Немає коментарів:
Дописати коментар