Люстрація Смотрицького староства, 1665 рік

Оригінал: AGAD, ASK, dz.XLVI, Sygn.10, f.5-8v, 16v-17v;

Копія: AGAD, MK, Lustracje, dz.XVIII, Sygn.74, s.217-222, 233-234.

Держава Смотрич із селами,
що до неї належать.

Пожиттєвим державцем на цей час є вельможний його милість пан Миколай з Потока Потоцький, генерал Подільський, Кам’янецький, Летичівський, Черкаський і т.д. староста. (Тримає ту державу) за привілеєм його милості Короля, але через відсутність його, нам не пред’явив.

(далі нааводиться текст люстрації 1615 року)

Зараз же, як і всі маєтки, що лежать у Подільському воєводстві, є знищеними та спустошеними через різних неприятелів Корони Польської, особливо татар, козаків та москви. Кожному має бути відомо, не менше долучились до спустошень набіги та розбої опришків або левенсів, що тирансько забивають, мучають людей, худобу та fanty забирають, купців, що проїжджають дорогами – розбивають. Через це важко заселяти підданими села та направувати. Зайшло, однак, декілька підданих, котрих тут описано, а саме:

В Смотричу: Гресько, Ткач, Михайло, Воробей, Назарко, Рид, Семко, Федурків, - ці є старі і жодної повинності не відробляють, бо нещодавно, перед тим роком оселились.

З різних же сіл, що там є, в тому же в Смотичу (тимчасоко проживають) є – 18. Ці, коли спокій є, підуть по своїх домівках, бо панове їхні дізнались про них, через право побирати з них.

Млинок нещодавно почали будувати, коли опришки не перешкоджали.

Село Рудка же, те цілком пусте і в ньому немає жодного підданого.

Гричків – також лужить пусткою, бо немає жодного підданого.

Трихівці – до нього почали того року сходитися піддані і оселятися. Опришки на це село впали восени, спалити вогнем, до основи (funditus) знесли, а людей позабивали – а ті що залишились, - порозходилися.

Там же млинок був у полі, який зараз запустів і ньому нічого немає.

… ця держава цілком спустошена, але (розташована) близько від Кам’янця, то є надія, що за наступний рік в Короні в цих краях, (ситуація) швидко виправиться і буде змога заселити ті маєтки. Через це приходиться зносити таку велику таксу і кварту, яка перед тим на тих маєтках була, однак зважуючи на минулі роки, рахуємо до прибутку Скарбниці на 500 злотих.

Від чого приходиться і належить вносити на свята до м.Рави старої кварти – 100 злотих, а нової кварти 100 злотих.

[. . .]

Miasteczko Smotrycz

Під час проведення люстрації Смотрицької держави прийшли до наших книг люстраторських ці ж отці Домінікани кам’янецькі і представили нам права та привілеї на заснування свого в містечку Смотричу, тому ж ордену надане, тобто то є пана Миколая Бжеського з Бжешця, генерала та старости земель Подільських, даних в замку Кам’янецькому в найближчий понеділок після свята Очищення Найблаженнішої Діви (Марії) (Purіficationis Beatissime Virginis) року Господнього 1586-го,  котрий кляштор або костел від Александра Великого, князя Литовського і Подільського отцям Домініканам кам’янецьким фундував і наданий перетворив та збагатив, віддавши тому ж костелу пустку звану Мнiхівка, що лежить на Смотрицькому ґрунті. Підданих тієї Мніхівки дописав на німецьке право та віддав у юрисдикцію пріора чи у присудження згаданого ордену. Полів, лук, лісів, ставків та іншого подібного з міщан смотрицьких, так і підданих Мніхівки, як і ордену, або його фільварку, допустив зазивати. Луки під горою званою Сокіл надав, sapertam, quae vocatur Mazurowka et sub illa piscinam in fluvio Wisniowka et duas piscinas in fluvio Musca alias Ruda, qua vocatur Przerosle et alia inferiur in eodem fluvio inter ripas bonorum regalium, Bola et Smotrycz ad construendum dedit, - una cum usufructu post restaurationem. item aream in qua domus et claustrum ante arcem in ante morali per capitaneum canstructam, resignat molendinum  in fluvio Czykowka idem conventui ac priori construere, in eo loco ubi olim filii Adam ceperunt restaurare piscinam ad rippam, qua vocatur Czykowka bonorum regalium et insuper ecclesiae et conventis praefati decimam de praedio capitaleali et de aliis ibidem in Smotrycz existen largitur. Deinde de oppido et suburbio et hominibus fidei catholicae romana habere declarat, qui vero cathlicum agrum non colit, quilibet eorum ad quodlibet anni quartuale per duos grossos dare conventui seu priori tenebitur. De villis etiam oppidum Smotrycz ad eandem ecclesiam adjacens, idem prior recipiat, requirat, decimam de villis Wisniowiec, Hryczkow, Rossakowice, Czykow, Biała, Czarna et aliis villis ex antiquo ad ecclesiam Smotricensem spectantibus. Ut vero in optimo regimine ecclesia semper esset nemini alteri nisi priori conventus praenominati nunc et pro tempore existenti conferri debet, prout  et protunc venerabili Leonardo priori collata fuit, iuxta privilegia et jura antiquitus conventui et ecclesiae praefata de super concessa, ktore nadanie krol Jmc Zygmunt III de data Cracoviae die XIII mensis julii anno Domini 1588  confirmowac raczył. Nowissime takze krol Jmc Jan Kazimierz de data Varsaviae die XX mensis julii anno Domini 1656 utwierdzic y approbowac raczył. Ktore prawa iako konwentu Kamienieckiego do akt naszych przyiąwszy, powagą naszą lustratorską utwierdzamy, y gdy się osadzi to miasteczko – ktore teraz iest puste nalezyte proventu w prawie opisane konwentowi y kosciołowi Latyczowskiemu przysądzamy y przyznawamy.

 Woytostwo w miasteczku Smotryczu

Possessorem tego woytostwa iest JmPan Kazimierz Franciszek Beydo, stolnik Lukowski, podstarosci grodski Kamieniecki, spolni z Jeymcią panią Zofią z Boruczyc małzonką swoią za przywileiem krola Jmci Jana Kazimierza de data Varsaviae die 11 mensis may anno Domini MDCLII miłosciwie otrzymanym. Vigore ktorego przywileju intromissya urzędownie w toz woytostwo wzięta et in castro Camenecensi Podoliae feria quarta post festa Solennia Sacri Pentecosten proxima anno Domini millesimo sexcentesimo sexagesimo secundo [1662] zapisana. Aze per rescriptum JkrMci ex senatus consulto de data we Lwowie, dnia 1 miesiąca grudnia roku Panskiego MDCLXII emanatum z woytostwa nam zlecono lustrowac z kwartę z nich naznaczyc, ale zeto woytostwo cale iest spustoszone, iako y samo miasteczko Smotrycz, tedy tylko in vim supremi Reipublicae dominii do Rawy wnosic y płacic JmPanu dzierzawcy naznaczamy.

Kwarty starey fl.1

Kwarty nowey fl.1

Kwarty oboiey fl.2

 

. . .